5 випадків, коли минулий час виражає теперішній

Зазвичай, часові форми не виходять за рамки часу, в якому вони вживаються, але в англійській мові і тут трапляється багато винятків. Тож давайте розглянемо ті випадки і граматичні конструкції, в яких минулий час вживається для вираження теперішнього.

НЕРЕАЛЬНІ БАЖАННЯ І СИТУАЦІЇ

Коли ми говоримо про нереальні або малоймовірні бажання чи ситуації, то вживається минулий час умовного способу (Past Subjunctive).

Єдина відмінність Past Subjunctive від простого минулого часу (Present Simple) полягає у вживанні дієслова to be: бо в минулому часі умовного способу be — це were для всіх осіб. Тож I / she / he/ it were. Це правило не можна порушувати в офіційній мові і на письмі, але в розмовній часто вживається й was, крім виразу If I were you.. (Якби я був на твоєму місці..).

Приклади нереальних бажань:

If only I knew the password! –  Якби я тільки знав пароль!

I wish I had my own car! – От якби я мав власне авто!

Tom wishes he were a millionaire. – Том хотів би, щоб він був міліонером. 

I wish it wasn’t so cold. – Якби ж тільки не було так холодно. (Розмовна мова)

Зверніть увагу, що якщо бажання може здійснитися, то говориться по-іншому:

I wish to be a professional dancer. – Я хочу бути професійним танцюристом. 
I wish I were a professional dancer. – Я хотів би бути професійним танцюристом. (Але не є)

Приклади нереальних і гіпотетичних ситуацій:

If Jack was playing, they would probably win. – Якби грав Джек, то скоріш за все вони б виграли. 

They look as if they knew the answer. – В них такий вигляд, наче вони знають відповідь. 

What would you do if you won the lottery? – Що б ти зробив, якби виграв у лотерею?

If I were you, I would take a break. – Якби я був на твоєму місці, то я б зробив перерву. 

If Mark were you, he would refuse to pay. – Марк на твоєму місці відмовився б заплатити. 

КОНСТРУКЦІЯ IT’S TIME + PAST SUBJUNCTIVE

Ця конструкція використовується, коли вже треба було щось зробити. Зверніть увагу, що тут також вживається минулий час умовного способу. Щоб додати експресивності в таких випадках кажуть: It’s high time або It’s about time:

It’s time you went to work. – Ти мав би вже піти на роботу. 

It’s high time I started to write my coursework. –  Мені вже давно пора почати писати курсову.

It’s about time you cooked dinner. – Тобі давно пора приготувати обід. 

Зверніть увагу на різницю у значенні:

It’s time we left. – Нам вже давно треба було піти.
It’s time to leave. – Пора йти.

Про інші конструкції з It’s time можна почитати тут: It’s time / It’s time to do / It’s time for

ВВІЧЛИВІ ПРОХАННЯ

У таких випадках минулий час вживати необов’язково, але він робить прохання дуже ввічливим, тож зазвичай вживається саме форма минулого, а не теперішнього часу.

Часто у ввічливих запитаннях вживається фраза I was wondering, яка також додає ввічливості, при перекладі її краще замінити на схожий вираз в українській, адже ми виражаємо ввічливість по-іншому.

Дієслово to wonder означає цікавитися, запитувати себе, інше значення дивуватися:

I wonder where this path leads? – Цікаво, куди веде ця стежка? 

People wondered at such bravery. – Люди дивувалися з такої сміливості. 

Вибір залежить від того, наскільки ввічливим ви хочете бути, і з ким ви, власне, розмовляєте:

Excuse me, I was wondering if this was the train for York. – Я вибачаюсь, а ви не знаєте, це потяг до Йорка? 
Is this the train for York? – Це потяг до Йорка? 

Could you pass me the book, please? – Чи не міг би ти, передати мені, будь ласка, книжку? 
Can you pass me the book? – Можеш книжку передати?

I was wondering if your report was ready yet. – Я хотів спитати, чи готовий вже ваш звіт. 
Is your report ready yet? – Ваш звіт вже готовий? 

ГІПОТЕТИЧНІ СИТУАЦІЇ З SUPPOSE

Взагалі гіпотетичні ситуації відносяться до першого випадку, де ми розглядали малоймовірні і нереальні ситуації, але варто окремо розглянути вирази зі словом suppose. Зверніть увагу, що якщо після suppose вживається минулий час, то це малоймовірніше, це важче уявити. А коли вживається теперішній час, то це звучить реальніше, хоч не обов’язково, що це станеться. Щоб передати цей ефект, перекладати варто наступним чином:

Suppose you are fired. – Уяви, що тебе звільнили. (Цілком реальна ситуація)
Suppose you were fired. – Можеш уявити, що тебе звільнили? (Це важко уявити)

Suppose we get lost in the woods. What would we do? – Уяви, що ми загубилися в лісі. Що б ми робили? (Цілком реальна ситуація)
Suppose we got lost in the woods. What would we do? – Можеш уявити, що ми загубилися в лісі? Що б ми робили? (Це важко уявити)

НЕЧІТКО ВИЗНАЧЕНІ ПЛАНИ

Минулий час також вживається, щоб додати певному твердженню невизначеності:

Вас запросили сьогодні на вечірку, друг телефонує і питає, чи ви йдете, і ви відповідаєте:

I’m thinking of going to that party. – Я думаю сходити на ту вечірку. (Я збираюся піти)
I was thinking of going to that party. – Я  думав сходити на ту вечірку. (Я зараз невпевнений)

Перед вами стоїть крісло і вас запитують: Що ви будете робити з цим кріслом? Ви кажете:

I’m thinking about throwing it away. – Я думаю його викинути. (Ви збираєтесь це зробити)
I was thinking about throwing it away. – Я думав його викинути. (Ви невпевнені, що викинете)

Зверніть увагу, що таке вживання є дійсно винятком, який відображає тонку різницю у намірах. Зазвичай ця форма виражає минулий тривалий час, без прихованих значень:

I was thinking of you, when they played our favorite song. – Я думав про тебе, коли вони грали нашу улюблену пісню.


Джерела: www.bbc.co.uk/learningenglish, www.grammaring.com