Модальні дієслова опанувати дуже важливо, адже за допомогою них виражають ставлення до дії. Модальні дієслова є допоміжними. Як ви вже знаєте, є й інші допоміжні дієслова – be / do / have, але вони не є модальними. Модальними є наступні: can / could / may/ might / must / shall / should / will / would. Крім цього, сюди відносять be able to / have to / ought to, а також деколи need. Давайте по порядку.

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МОДАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ

Отже, перш ніж ми візьмемось за кожне модальне дієслово окремо, давайте поглянемо на правила, які стосуються їх всіх:

До модальних дієслів ніколи не додаються ніякі суфікси (-s / -ed / -ing):

Gloria can swim. – Глорія вміє плавати. ✓ 

Gloria cans swim. 


З модальними не вживаються допоміжні дієслова be / do / have, і це дуже логічно, адже самі модальні дієслова є допоміжними:

May I come in? – Можна ввійти? 

Do I may come in? 

You shouldn’t speak to her like that. – Тобі не варто так з нею розмовляти. 

You didn’t should speak to her like that. 

Must he do it all day? – Він має робити це весь день? 

He is musting do it all day. 

I needed your advice recently. – Нещодавно мені потрібна була твоя порада. 

I have needed your advice recently. 


Після модальних дієслів вживається інфінітив без частки to (винятком є лише ought to):

You must leave now. – Ти маєш піти зараз. 

You must to leave now. 

Інфінітив, як і саме модальне дієслово, також не бере на себе ніяких суфіксів:

Tom can master any skill very quickly. – Том може опанувати будь-яку звичку дуже швидко. 

Tom can masters any skill very quickly. 

Tom masters any skill very quickly. – Том опановує будь-яку звичку дуже швидко. 

Tom can master any skill very quickly if he wants so. – Том може опанувати будь-яку звичку дуже швидко, якщо захоче. ✓ (Тут ми маємо складне речення з двома підметами і присудками)


Для утворення заперечень з модальними дієсловами, ми додаємо частку not (скорочено +n’t):

You should not be here. – Тобі не варто тут бути.

I can’t finish it on time. – Я не можу закінчити це вчасно.


Модальні дієслова можуть вживатися не у всіх часових формах. Зазвичай, вони використовуються у теперішньому і минулому простих часах, однак навіть тут не всі вони вживаються вільно. Ми розбиратимемо кожне модальне дієслово окремо, і що коли вживати, але для прикладу:

He will can go with us.  (Модальне can не вживається у майбутньому часі)

She had musted study very hard.  (Для наказів must не вживається в минулому часі)

Часто до модальних дієслів також відносять had better, have to, have got to, вони хоч і не є модальними дієсловами, але виконують схожу функцію.

ЗДАТНІСТЬ

минулий час:

could (not)

was / were (not) able to

теперішній час:

can (can’t / cannot)

am / are / is  able to

майбутній час:

will (not) be able to

 I can play the guitar. – Я вмію грати на гітарі.

I could play the guitar when I was a teenager. – Я вмів грати на гітарі коли був підлітком.

I will be able to play the guitar after taking these classes. – Я зможу грати на гітарі, після того, як пройду ці уроки.

Заперечне cannot є офіційно-діловим варіантом can’t, форма can not є припустимою, але краще писати разом:

I cannot allow that. – Ми не можемо цього дозволити. 

Зазвичай модальні дієслова не вживаються в тривалих чи доконаних формах, але якщо треба, то вживаємо (not) be able to, а не can / could:

I haven’t been able to sleep lately. – Останнім часом я не можу спати

We love being able to sleep late. – Ми обожнюємо те, що можемо спати допізна. 

I haven’t could sleep lately. 

We love canning sleep late. 

Тривалість можна передати словом і не морочитися:

During those three month I could do whatever I wanted. – Протягом тих трьох місяців я міг робити все, що хотів.


Якщо ми говоримо про якусь здатність у певній минулій ситуації, то вживаємо be (not) able to, а не could:

She was able to write the address, but her hands were shivering. – Вона змогла записати адресу, але її руки тряслися. 

She could write the address, but her hands were shivering. 

Якщо йдеться про вміння / здатність загалом, то вживаємо could:

She could draw pretty well. – Вона вміла досить гарно малювати.


У заперечних реченнях, навіть якщо ситуація певна, частіше вживається could:

I couldn’t breathe. – Я не міг дихати.

З дієсловами стану (типу see / feel / believe / decide / understand) також вживається could:

I could remember her talking to me. – Я пам’ятав, що вона говорила до мене.

I couldn’t feel my right leg. – Я не відчував своєї правої ноги.

Коли йдеться про те, що майже не сталося, теж вживається could (часто з almost / nearly / just / hardly):

We could hardly speak. – Ми ледь говорили.

She could almost rich it. – Вона майже могла до цього дотягнутися.

Коли йдеться про щось єдине, знову ж таки could (наприклад all… / the only time / thing):

It was all they could hope for. – Це було все, на що вони могли надіятися.

The only thing I could ask for was time. – Єдине, що я міг попросити – це час.

У запитаннях теж використовуємо could:

Could you repair your laptop yourself? – Ти зміг сам відремонтувати ноутбук?


У теперішньому часі ми можемо вживати be able to, якщо хочемо наголосити на здатності:

We can do it faster. – Ми можемо робити це швидше.

We are able to do it faster. – Ми здатні робити це швидше.

Despite his injury he is able to walk. – Незважаючи на свою травму, він може ходити

Взагалі ж, be able to також позначає здатність, але не вживається, коли говориться про те, що відбувається зараз:

Look, I can ride a bike with my eyes closed. – Дивись, я можу їхати на велосипеді із закритими очима.

Look, I am able to ride a bike with my eyes closed. 

І не вживається у пасивному стані:

It can be easily erased. – Це можна легко стерти. 

It is able to be easily erased

І не вживається, коли мається на увазі “чи ти вмієш щось робити”:

Can you sew? – Ти вмієш шити?

Але якщо йдеться не про вміння, і не про дію, як з велосипедом, а про фізичну здатність, наприклад, якщо у вас порізаний палець, то ми можемо запитати:

Are you able to sew? – Ти можеш шити? (Тобто зараз тобі це вдасться?)


Заперечення може бути not be able або unable to (офіційніше):

I wasn’t able to speak clearly. – Я не міг ясно говорити.

I was unable to confirm my identity. – Я не міг підтвердити свою особу. 

На цьому функція to be able to закінчується.


Якщо йдеться про здатність у минулому або невикористану можливість, то вживається could / might have + Past Participle:

She could have left, but she decided to stay and watch. – Вона могла піти, але вирішила залишитися і подивитися.

With my talent I might have became a well-known artist, but I chose a more practical job. – З моїм талантом я міг би стати відомим художником, але я вибрав більш практичну спеціальність.

Таким же способом можна наголосити на минулих почуттях чи діях:

You couldn’t have tried harder than that, right? – Ти ж не міг старатися більше того, правда ж?

I couldn’t have been more happy when I heard about your engagement! – Я не міг би бути щасливішим, коли почув про ваші заручини!

Таким же способом можна виразити критику:

You could have told me at least! – Ти принаймні міг би мені сказати!

ЙМОВІРНІСТЬ

минулий час:

could

could / might + have + Past Participle

теперішній час:

can / could / may / might

майбутній час:

can / could / may / might

Якщо ми говоримо про загальну ймовірність, то вживається can:

Skiing can be very dangerous. – Катання на лижах може бути дуже небезпечним.

Якщо йдеться про ймовірність у певному випадку, то could / may / might:

Skiing alone could be very dangerous. – Кататися на лижах самому може бути дуже небезпечним.

There may be life on other planets. – На інших планетах може бути життя.

The shop might not be open today. – Магазин може не бути сьогодні відчиненим.

У науковій писанині у цьому значенні загальної ймовірності також вживається may:

Experiments can lead to unexpected consequences. – Експерименти можуть привести до неочікуваних наслідків. 

Experiments may lead to unexpected consequences. – Експерименти можуть привести до неочікуваних наслідків. 

These experiments could lead to unexpected consequences. – Ці експерименти можуть привести до неочікуваних наслідків. 


Ми вживаємо лише can’t коли щось є дійсно або теоритично неможливим:

It can’t cost more than a dollar. – Це не може коштувати більше долара.

You can’t be 45! I thought you were about 30 years old. – Вам не може бути 45! Я думала, вам 30.

Але couldn’t, коли на нашу думку це неможливо:

He couldn’t do that, I know him very well. – Він не міг цього зробити, я його дуже добре знаю.

I couldn’t eat a butterfly ever for a million dollars. – Я б не зміг з’їсти метелика навіть за мільйон доларів.

Якщо ж ми висловлюємо припущення, то might not або may:

He may not be home. – Він може не бути вдома.

She might have left you a note. – Вона могла залишити тобі записку.

Також can означає високу ймовірність чогось, а could передає меншу впевненість:

We can rent a car. – Ми можемо взяти в прокат авто.

We could rent a car. – Ми могли б взяти в прокат авто.

Коли йдеться про ймовірність чогось, що залежить від певних обставин, то вживаємо could / might:

Lora could have better grades, if she studied more. – У Лори могли б бути кращі оцінки, якби вона більше вчилася.

We might arrive on time, if they started a bit later as usual. – Ми могли б прибути вчасно, якби вони почали трішки пізніше. 


У запитаннях із запитальними словами (who / when / where тощо) can / could вживається без різниці у значенні, переклад різний, але зверніть увагу, що і в укранській мові ми можемо сказати і так, і так. У таких випадках ми не вживаємо may, а might є офіційно-діловим:

Who can that be? – Хто то може бути?

Who could that be? – Хто б то міг бути?

Where can he be going to? – Куди він може йти?

Where could he be going to? – Куди б він міг іти?

Who might persuade them to change their minds? – Хто міг би переконати їх змінити думку?


Взагалі might на початку запитань є офіційнішим, в порівнянні з could:

Might the results be wrong? – Результати могли б бути хибними?

Could you be wrong? – Ти міг би бути неправий?


Також як такої різниці між can / could нема з only / hardly. Знову ж, у таких випадках ми не вживаємо may:

It can only be Sam. – Це може бути тільки Сем.

It could only be Sam. He has the key. – Це може бути тільки Сем. У нього є ключ.

It can hardly be the wind, the windows are closed. – Навряд чи це може бути вітер, вікна зачинені.


Взагалі might – це минула форма may, але деколи вони теж вживаються в однаковому значенні:

I may not have time to do it today. – Сьогодні у мене може не бути часу це зробити.

I might not have time to do it today. – Сьогодні у мене може не бути часу це зробити.

Дехто стверджує, що might виражає меншу можливість, але це не є правилом. До того ж, у розмовній мові для теперішнього часу можна частіше почути mightmay є більш офіційним:

It might rain this afternoon. – Сьогодні після обіду може бути дощ.

 They may be in the conference hall already. – Вони можуть бути вже в залі для конференцій.

У розмовній мові might not може скорочуватися до mightn’t, may not не скорочується ніяк.


Для минулого часу вживається форма could + infinitive, якщо йдеться про щось загальне:

People could be very prejudiced 200 years ago. – Двісті років тому люди могли бути дуже упередженими. 

Офіційніше звучить might, але насправді так рідко кажуть, навіть в науковому стилі:

People might have as many slaves as they wanted. – У людей могло бути стільки рабів, скільки вони хотіли.

Але could / might + have + Past Participle, якщо це певний випадок в минулому:

She could have taken the money without asking, but she didn’t. – Тіна могла взяти гроші без дозволу, але не взяла.

They might have left yesterday. – Вони могли поїхати вчора.

Негативна форма: can’t have (точно впевнені) | couldn’t have (майже точно впевнені) | may not have / might not have (менше впевненості):

I can’t have said that. You misunderstood something. – Я не міг сказати такого. Ти щось неправильно зрозуміла.

Peter couldn’t have done that! – Пітер не міг такого зробити!

Sara might not have known about that. – Сара могла того не знати.

Також may have / might have + Past Participle може вживатися для вираження майбутнього доконаного часу:

Call me tomorrow, I might have finished by then. – Зателефонуй мені завтра, може я до того часу закінчу.


Логічне припущення, коли ми точно впевнені в чомусь, можна передати через must:

She must be at work. – Вона повинна бути на роботі. (Має так бути по логіці)

She may be at work. – Вона може бути на роботі. 

Також can’t / couldn’t вживається, коли ми говоримо, що щось не було б чи не є можливим, бо ми не хочемо цього робити:

No, I couldn’t touch a lion. I’m too afraid of big predators. – Я не змогла б потрогати лева. Я дуже бояюся великих хижаків.

Але така форма може мати й інше значення:

I couldn’t touch the lion, I was too afraid. – Я не змогла потрогати лева, я дуже боялася. (Якогось певного лева)

Модальні дієслова should / ought to також можуть вживатися у значенні “ймовірно”, коли йдеться про теперішнє чи майбутнє:

It’s late, she should have got home by now. – Вже пізно, вона мала б вже дібратися додому.

They should be home now. – Вони зараз мають бути вдома.


Також, коли ми самі точно впевнені або невпевнені у майбутній здатності, може вживатися will / will be able to. Але це не означає, що точно щось станеться, це лише виражає нашу глибоку впевненість:

Space tourism will be a reality one day. – Космічний туризм колись бути реальністю.

We will never be able to go far beyond our solar system. – Ми ніколи не зможемо сягнути далеко за межі нашої сонячної системи.

ОБОВ’ЯЗОК І ЗАБОРОНА

минулий час

had to

needed to

should / ought to have + Past Participle

теперішній час

must

have / had to

need / needs to

should / ought to

майбутній час

must

will have to

will need to

should / ought to

В першу чергу варто сказати, що have to / need to не є модальними дієсловами, а лише мають схожу функцію, тому як бачите вони змінюються за особами і часами: have / has / had to; need / needs тощо.

Коли ми говоримо про обов’язок, вживається must / have to, але між ними є ключова різниця: must вживається, коли сам мовець вирішує, що це обов’язок, а have to коли обставини змушують щось робити:

I must leave now. – Мені треба піти зараз. (Моє рішення, я себе змушую)

I have to leave now. – Мені треба піти зараз. (Змушують обставини)

You must listen carefully. – Ти маєш уважно слухати.

I have to turn in the paper by Friday. – Я маю здати роботу до п’ятниці.


За допомогою must ми виражаємо особисту думку:

I think people must take more responsibility for their actions.  – Я думаю, люди мають брати більше відповідальності за свої дії.

Також обов’язок, накладений на себе:

I must study more, I’m falling behind my group. – Я маю більше вчитися, я відстаю від моєї групи.

Крім цього, даємо інструкції (в таких випадках часто вживається пасивний стан):

Your computer must be switched off when you are doing your homework. – Комп’ютер має бути вимкненим, коли ти робиш домашнє завдання.

Однак, коли ми говоримо до інших, то це може бути не чемно, накладати на когось обов’язки, тому вживаємо should / ought to:

In my opinion, people always must tell the truth, even if it’s bitter. – На мою думку, люди завжди мають казати правду, навіть якщо вона гірка.

You ought to tell me the truth, Jack. My decision depends on it. – Ти маєш сказати мені правду, Джек. Від цього залежить моє рішення.

I must renew my driver’s licence. – Я маю поновити свої водійські права.

You should renew you driver’s licence. – Ти маєш поновити свої водійські права.


У запитаннях must та have to також мають трохи різні значення:

Must I call to invite her? – Мені обов’язково телефонувати, щоб її запросити? (Ти на цьому наполягаєш, так прийнято робити?)

Do I have to call to invite her? – Мені треба зателефонувати, щоб її запросити? (Це необхідно зробити?)

У розмовній мові часто вживається have got to, замість have to. Різниці ніякої нема:

I have got to buy some bread. – Мені треба купити хлібу. 

I have to buy some bread. – Мені треба купити хлібу. 

Але have і have got не завжди можна вживати однаково, детальніше про різницю можна почитати тут:

Як правильно вживати have got


Зверніть увагу, що коли must не можна граматично вжити, то вживається have to, зокрема в минулому часі використовуєємо had to:

You had to be there! – Ти мав там бути!

У майбутньому часі must також не змінюється за часовою формою і не вживається з will:

You must prepare everything tomorrow. – Завтра ти маєш все приготувати. 

You will have to prepare everything tomorrow. – Завтра ти будеш повинний все приготувати.

Пам’ятаємо, що хоч have і змінюється за особами, у майбутньому часі ми вживаємо допоміжне дієслово will, тому have вже не змінюється:

Tania will have to explain it to her parents. – Таня повинна буде пояснити це батькам. 

Tania will has to explain it to her parents. 

Також have to може вживатися з герундієм або інфінітивом:

It is difficult to have to resist that urge to smoke. – Важко бути змушеним опиратися цьому бажанню закурити. 

Having to get up every day before dawn sounds like a nightmare to me. – Бути змушеним кожного дня вставати перед світанком звучить для мене як кошмар.


Модальні дієслова should / ought to виражають накази у значно м’якшій формі. Взагалі ought to вживається рідше, і є більш офіційним:

You should care for your family. – Ти маєш піклуватися про свою родину.

Grace ought to bring that folder back. – Грейс повинна принести ту теку назав.

Якщо щось малось зробитись у минулому, то форма така  should / ought to have + Past Participle:

She ought to have consulted her lawyer first. – Вона мала б спочатку проконсультуватися зі своїм юристом.

They should have been more careful with that toy. – Вони мали бути обережнішими з тією іграшкою.


Майбутній зовнішній обов’язок можна також виразити через need to:

We‘ll need to get the visas before making concrete plans about our trip. – Ми повинні будемо отримати візи перед тим, як робити конкретні плани щодо нашої подорожі.

We will need to exchange currency before we get to the country. – Нам потрібно буде поміняти гроші перед тим, як ми потрапимо до тієї країни. 


Також need to / must / have to вживаються для вираження потреби. У таких випадках різниці між ними практично нема:

All living organisms need to / must / have to drink water in order to live. – Всі живі організми мають пити воду, щоб жити. 

I really need to / must / have to get more sleep. I’m exhausted. – Мені дійсно треба більше спати. Я виснажений.

Якщо ми говоримо про потребу, але не хочемо вказати хто має її  виконати, то вживаємо герундій чи пасивний стан:

This cage really needs cleaning. – Цю клітку дійсно треба почистити. (Герундій) 

This cage really needs to be cleaned. – Цю клітку дійсно треба почистити. (Пасивний стан) 


Need має кілька особливостей: по-перше, воно може бути і простим, і модальним дієсловом, зберігаючи те саме значення: потребувати. Коли воно виступає звичайним дієсловом, то вживається з часткою to, якщо потрібна якась дія:

I need to change my clothes. – Мені потрібно переодягнутися.

We need to ask our boss first. – Нам спершу треба запитати нашого начальника.

І, звичайно, змінюється за часовими формами і особами:

She needs you help. – Їй потрібна твоя допомога.

Do I need to pretend, that nothing happened? – Мені потрібно вдати, що нічого не сталося?

We needed to get home as fast as possible. – Нам потрібно дістатися додому якнайшвидше.

Як модальне дієслово, need вживається в основному у запитаннях і заперечних реченнях, і то це трапляється досить рідко:

Need I call first? – Мені треба спочатку зателефонувати?

You needn’t ask me, if you want to go out. – Тобі не потрібно мене питати, якщо ти хочеш піти погуляти.

Так само ви можете сказати це простим дієсловом, без різниці у значенні:

Do I need to call first? – Мені треба спочатку зателефонувати? (Частіше, ніж “Need I call first?”)

You don’t need to ask me, if you want to go out. – Тобі не потрібно мене питати, якщо ти хочеш піти погуляти.


Відсутність потреби чи обов’язку можна передати наступним чином:

needn’t / don’t need to / don’t have to + infinitive

Загалом, needn’t / don’t need to більше передають якусь потребу, а don’t have to – обов’язок:

You don’t need to knock every time you come in. – Тобі необов’язково стукати кожного разу, коли ти заходиш.

She needn’t take her shoes off. – Їх не треба було знімати взуття.

You don’t have to do it if you don’t want to. – Ти не повинен це робити, якщо ти не хочеш.

Взагалі needn’t є трохи офіційнішим і його можна почути рідше, але воно теж вживається.


didn’t need to / didn’t have to + infinitive, якщо не треба було щось робити в минулому:

You didn’t have to go to work that day. – Нам не треба було йти на роботу в той день.

We didn’t need to translate this text. – Нам не потрібно було перекладати цей текст.

needn’t + infinitive означає, що щось не треба було робити в минулому, але воно було зроблено:

We needn’t translate this text. – Нам не потрібно було перекладати цей текст. (Нам не треба було, але ми переклали)


Заборону можна передати через must not (mustn’t) / can’t / be not allowed to:

You must not cross the border. – Ви не повинні перетинати кордон.

You are not allowed to play here. – Тобі не дозволено тут гратися.

You can’t go alone. – Тобі не можна йти самій.

Варіанти should not (shouldn’t) / ought not to (рідше) є м’якшими, більше передають моральну заборону:

You shouldn’t speak to your parents like that! – Тобі не варто так розмовляти зі своїми батьками!

Якщо заборона є зовнішньою, то must зазвичай не вживається, а to be allowed to / may:

Guest may not use the pool after 11 p. m. – Гостям не дозволяється користуватися басейном після 11 вечора.

Women aren’t allowed to drive in some Arab countries. – В деяких арабських країнах жінкам не дозволяється водити авто.

Недозволеність у минулому передається через couldn’t або wasn’t / weren’t allowed to:

We couldn’t get inside because we didn’t have a special permission. – Ми не змогли зайти всередину, бо не мали спеціального дозволу.

They were not allowed to film or take photos inside the museum. – Їм не було дозволено знімати чи робити фото в музеї.

Для критики минулої дії вживаємо shouldn’t / ought not to + have + Past Participle:

You shouldn’t have sent that without proofreading. – Тобі не варто було то відправляти без перевірки.

Заборона в майбутньому: will not be allowed / can’t:

Probably, we won’t be allowed to ask him any questions. – Ймовірно, що нам не дозволять задавати йому ніяких запитань. 

I can’t take my dog with me, right? – Я не зможу взяти з собою собаку, вірно?

Наказ і офіційні вказівки також передає will shall:

You will stay here and clean all this mess. – Ти залишишся тут і прибереш цей розгардіяш.

His decision shall be finial. – Його рішення буде вирішальним.

ПРОХАННЯ І ДОЗВІЛ

минулий час

could (not)

was / were allowed to

теперішній час

can / could / may / might

майбутній час

can / could / may / might

Can / could / may / might вживається на початку запитань, якщо ми питаємо в когось дозволу. Can є простим розмовним варіантом, could / may більш ввічливими, а might – офіційнішим:

Can I take your car? – Можна взяти твоє авто?

May I watch as you draw? – Можна я дивитимусь як ти малюєш?

Could I leave earlier today? – Міг би я сьогодні піти раніше?

Might it happen again? – Це могло б статися знову?

Коли ми даємо дозвіл, то вживаємо can / may. May є більш ввічливим і офіційним, йому надається перевага у письмовій формі:

Yes, you can use my laptop whenever you want. – Так, ти можеш використовувати мій ноутбук коли хочеш.

You may take one of my works as a souvenir. – Можете взяти одну з моїх робіт в якості сувеніру.

Зверніть увагу, що коли ми даємо комусь дозвіл в теперішньому часі, то не вживаємо could / might, навіть якщо вони вжиті в самому запитанні:

: Could I talk to him for a minute? – Можна з ним хвилинку поговорити?

: Yes, you can. – Так, можна. 

: Yes, you could

Також для запитання можна вжити allowed to, коли ми запитаємо, чи дозволено нам це за правилом / законом:

Are we allowed to use our textbooks? – Нам дозволено користуватися конспектами?

May I revise my notes ones again? – Можна я же раз перегляну мій конспект?

Зверніть увагу, що в першому випадку ми запитуємо загалом яким є правило, а в другому маємо певний випадок, коли запитуємо дозволу в конкретної людини.


Коли ми відмовляємо, вживається can’t / mustn’t / may not. З цих варіантів офіційним є may not, і зверніть увагу, що в таких випадках не вживається couldn’t:

You can’t go there! – Ти не можеш туди піди!

You mustn’t touch anything. – Тобі нічого не можна чіпати.

You may not bring any personal stuff. – Вам не дозволено приносити ніякі особисті речі.


Коли ми говоримо про те, що дозволено загалом, то вживаємо can / be allowed to:

You can’t buy alcohol until you’re 21. – Ви не можете купувати алкоголь, допоки вам не виповнеться 21.

People are allowed to vote when they turn 18. – Людям дозволяється голосувати, коли їм виповнюється 18.


Коли ми говоримо про дозвіл у минулому, то вживаємо could або was / were allowed to, а якщо це певна ситуація в минулому, то лише  was / were allowed to:

When I was 16 I could stay late how much I wanted. – Коли мені було 16, я міг гуляти допізна скільки хотів. 

I was allowed to stay late that night, because it was my best friend’s birthday. – Мені дозволили тієї ночі повернутися пізно, бо був день народження мого кращого друга. (Це певний випадок, і це не означає, що це дозволено загалом)


Якщо йдеться про прохання (а не запит дозволу), то вживається can / could / will / would.

Can / will є більш розмовними, а could / might / would ввічливими:

Will you help me do some chores? – Допоможеш мені з хатніми справами?

Would you lend me your car for tomorrow? – Ти б не міг позичити мені на завтра свою машину?

Can you stay a bit longer with me? – Можеш на трішки довше зі мною залишитися?

Could you do me a favour? – Ти не міг би зробити мені послугу?

Would you pass me my tools? – Ти б не міг би подати мені мої інструменти?

Коли ми про щось ввічливо просимо, то вживаємо may / might / can / could I?

Can I chip in? – Можна мені втрутитися?

Could I have this done by three o’clock? – Можете зробити це до третьої години?

May I chose the colours myself? – Можна я сам оберу кольори?

(“Might I” не часто можна почути!)

Щоб зробити наше прохання більш настирним і наполегливим можна додати will you в кінці розділового запитання. Такі прохання завичай означають, що ви не очікуєте відповіді “ні”. У нас немає такого відповідника, тому перекладаємо по-різному:

Come and give me a hand, will you? – Іди сюди і допоможи мені, добре?

Call Teresa and tell her to come tomorrow, will you? – Ти ж зателефонуєш Терезі і скажеш, щоб вона завтра прийшла?

ПРОПОЗИЦІЇ, ПОРАДИ, ДОМОВЛЕНОСТІ І КРИТИКА

минулий час

could / would 

should / might

теперішній час

can / may

shall / should / ought to

майбутній час

will

be able to

Коли ми щось пропонуємо, то вживаємо will / shall / would / can / could:

Will you wait for me? – Ти мене почекаєш?

Would you like some more? –  Хочеш ще трохи?

Як ви вже знаєте, will виражає готовність щось зробити:

I will wait for you if you want. – Я почекаю на тебе, якщо хочеш.

I will wash the dishes tonight. – Я сьогодні помию посуд.

Модальні shall / can / could вживаються у запитаннях, коли ми пропонуємо будь-які наші послуги, can як і завжди є більш розмовним,  shall / could ввічливішими:

Can I do it for you? – Я можу зробити це за тебе?

Could I help you somehow? – Я можу якось допомогти?

Shall I bring some food? – Принести трохи їжі?


Використовуємо shall / can / could, коли ми говоримо про пропозицію, як варіант:

 Shall I bring some food? – Принести якоїсь їжі?

Shall we pay him a visit? – Нам варто б його відвідати?

В американській англійській надають перевагу should замість shall:

Shall we go out tonight? – Підемо кудись ввечері? 

Should we go out tonight? – Підемо кудись ввечері? 

Також shall вживається в розділових запитаннях після let’s для заохочення:

Let’s go to the cinema, shall we? – Давай сходимо в кіно, підем?

Let’s invite Patrick, shall we? – Давайте запросимо Патрика, ви “за”?

У запитаннях ми також вживаємо shall, коли хочемо отримати вказівки:

What shall I do? – Що ж мені робити?

Where shall I put your bags? – Куди мені покласти твої сумки?


Для пропозицій та відповідей на запрошення, які є більш абстрактними і ввічливими, вживаємо can / could:

We could leave our car in the suburbs and go to the centre on feet. – Ми могли б лишити машину десь на околоці і піти до центру пішки.

We can get up earlier and come to help you. – Ми можемо встати раніше і прийти тобі допомогти.

It would be a good idea to spend this weekend together. – Було б гарною ідеєю провести ці вихідні разом.

That would be nice, thanks. Це було ж чудово, дякую. 

Також would / wouldn’t вживається, щоб ввічливо висловити незгоду:

I would check ones more. – Я б ще раз перевірив.

I wouldn’t say that. – Я б так не сказав. 

Знову ж таки,  would / wouldn’t коли йдеться про те, чого б нам хотілося чи не хотілося:

I would love to meet your friends. – Я б залюбки познайомився з твоїми друзями.

They wouldn’t be happy to come with you. – Вони б не були раді піти з тобою.


Модальні дієслова should / ought to + інфінітив вживаються, коли ми даємо комусь пораду, ought to є  трохи більш офіційним:

You should consult a doctor. – Тобі варто проконсультуватися з лікарем.

You ought to tell the truth. – Ми маєш сказати мені правду. 

Коли ця порада практично на межі з наказом, то вживається must:

You must tell your boss about that. – Ти повинен розповісти про те начальнику.

Погляньте на різницю:

You must eat more meat. – Ти маєш їсти більше м’яса. (Це дуже важливо для твого здоров’я)

You should eat more meat. – Тобі варто їсти більше м’яса. (Це піде тобі на користь)


Якщо йдеться про домовленість на майбутнє, вживається can / could / be able to:

I could pick you up at six. – Я міг би забрати тебе о шостій. 

I can’t come earlier. – Я не можу прийти раніше. 

We will be able to come on Thursday. – Ми зможемо прийти у вівторок. 

Якщо ця домовленість не є певною, то вживаємо might / may:

I may be free after lunch, let me check my agenda. – Я можу бути вільним після ланчу. дозволь мені перевірити свій планувальник.

I’m not sure if it’s available, we might have sold it out. – Я не впевнена, що цей товар доступний, ми могли вже його розпродати.

Коли йдеться про альтернативу, чи щось більш гіпотетичне, можна вживати can / could + always:

 We can always start from scratch if something goes wrong. – Ми завжди можемо почати спочатку, якщо щось піде не так. 

They could always sell their house. – Вони завжди могли б продати свій будинок.

Коли ми хочемо сказати, що кращої альтернативи нема, чи з ентузіазмом наголосити на цій можливості, то можна сказати might as well + infinitive:

Since you have to wait, you might as well sit down and relax. – Так як тобі треба чекати, ти міг би краще присісти та розслабитися.

You might as well get a taxi from the station. It’ll be quicker than waiting for the bus. – Ти можеш так само взяти таксі від вокзалу. Це буде швидше, ніж чекати автобуса.

Також можливий варіант may as well, але зустрічається рідше:

We may as well stay home, then. – Тоді ми можемо так само залишитися вдома.

Але, зверніть увагу, що may / might also + to infinitive означає інше:

Before you go hiking, buy yourself a good pair of boots. You may also need to buy thick walking socks. – Перед тим, як займатися пішим туризмом, придбайте хорошу пару чобіт. Вам також може треба буде купити товсті шкарпетки для ходьби.


Коли ми виражаємо критику минулих дій чи бездіяльності вживається should / ought to + perfect infinitive:

You should have called at least. – Ми мав би принаймні зателефонувати.

They ought not to have left their child alone. – Вони не мали покидати їхнє дитя саме.

ІНШІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ WILL / WOULD

минулий час

would

теперішній час

майбутній час

will

Модальні дієслова will / would потребуть ще більше уваги, адже мають широкий спектр вживання. До того ж, will вживається для утворення майбутнього часу, тому давайте трішечки детальніше на них подивимось.

Деколи will може вживатися, коли говориться про певну рутину чи звичку, тобто коли щось повторюється настільки часто, що це вже можна передбачити:

He will come home and turn on the TV without saying a word. – Він прийде додому і ввімкне телевізор, не сказавши ні слова.

Як бачите, це простий майбутній час; зверніть увагу, що хоч і мається на увазі will come / will turn, ми ставимо will лише раз перед першим дієсловом.

This plant will grow up to 5 centimeters a month. – Цей вазон ростиме до 5 сантиметрів на місяць.

Це речення також можна сказати через простий теперішній час або через модальне can:

This plant grows up to 5 centimeters a month. – Цей вазон росте до 5 сантиметрів на місяць.

This plant can grow up to 5 centimeters a month. – Цей вазон може виростати до 5 сантиметрів на місяць.

Також will + infinitive виражає готовність + конструкція willing to do something:

If you will apologize, she will listen to you. – Вона тебе вислухає, якщо ти вибачишся.

They need an assistant who is willing to stay for six months. – Їм потрібен асистент який готовий залишитися на шість місяців.

В той же час won’t / shall not виражає неготовність або відмову:

This coffee machine won’t work! – Ця кавова машина не хоче працювати.

I shall not agree with you. – Я з Вами не погоджуся.

Готовність чи неготовність в минулому виражаємо через would, але пам’ятайте, що це стосується лише загальних випадків:

My sister would always help me with my homework. – Моя сестра завжди допомагала мені з домашнім завданням.

Якщо ж випадок конкретний, то вживаємо простий минулий час / модальне could:

I couldn’t understand the task, and my sister helped me with my homework. – Я не міг зрозуміти завдання, і моя сестра допомогла мені з домашньою роботою.

Разову відмову в минулому можна виразити через wouldn’t:

He wouldn’t take his money back, even though I assured him that I could take care of myself now. – Він не захотів брати свої гроші назад, хоч я й запевнив його, що зараз міг подбати про себе.

ВАШЕ ЗАВДАННЯ

Уважно прочитайте речення та за потреби переклад і оберіть правильну відповідь.


0 коментарів

Залишити відповідь

Avatar placeholder

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *