Modal verbs: Модальні дієслова

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МОДАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ

ЗДАТНІСТЬ

минулий час:

could (not)

was / were (not) able to

теперішній час:

can (can’t / cannot)

am / are / is  able to

will (not) be able to

I could play the guitar when I was a teenager. – Я вмів грати на гітарі коли був підлітком.

I will be able to play the guitar after taking these classes. – Я зможу грати на гітарі, після того, як пройду ці уроки.

Заперечне cannot є офіційно-діловим варіантом can’t, форма can not є припустимою, але краще писати разом:

I cannot allow that. – Ми не можемо цього дозволити. 

Зазвичай модальні дієслова не вживаються в тривалих чи доконаних формах, але якщо треба, то вживаємо (not) be able to, а не can / could:

I haven’t been able to sleep lately. – Останнім часом я не можу спати. ✓

We love being able to sleep late. – Ми обожнюємо те, що можемо спати допізна. ✓

I haven’t could sleep lately. ✕

We love canning sleep late. ✕

Тривалість можна передати словом і не морочитися:

During those three month I could do whatever I wanted. – Протягом тих трьох місяців я міг робити все, що хотів.

Якщо ми говоримо про якусь здатність у певній минулій ситуації, то вживаємо be (not) able to, а не could:

She was able to write the address, but her hands were shivering. – Вона змогла записати адресу, але її руки тряслися. ✓

She could write the address, but her hands were shivering. ✕

Якщо йдеться про вміння / здатність загалом, то вживаємо could:

She could draw pretty well. – Вона вміла досить гарно малювати.

У заперечних реченнях, навіть якщо ситуація певна, частіше вживається could:

I couldn’t breathe. – Я не міг дихати.

З дієсловами стану (типу see / feel / believe / decide / understand) також вживається could:

I could remember her talking to me. – Я пам’ятав, що вона говорила до мене.

I couldn’t feel my right leg. – Я не відчував своєї правої ноги.

Коли йдеться про те, що майже не сталося, теж вживається could (часто з almost / nearly / just / hardly):

We could hardly speak. – Ми ледь говорили.

She could almost rich it. – Вона майже могла до цього дотягнутися.

Коли йдеться про щось єдине, знову ж таки could (наприклад all… / the only time / thing):

It was all they could hope for. – Це було все, на що вони могли надіятися.

The only thing I could ask for was time. – Єдине, що я міг попросити – це час.

У запитаннях теж використовуємо could:

Could you repair your laptop yourself? – Ти зміг сам відремонтувати ноутбук?

У теперішньому часі ми можемо вживати be able to, якщо хочемо наголосити на здатності:

We can do it faster. – Ми можемо робити це швидше.

We are able to do it faster. – Ми здатні робити це швидше.

Despite his injury he is able to walk. – Незважаючи на свою травму, він може ходити. 

Взагалі ж, be able to також позначає здатність, але не вживається, коли говориться про те, що відбувається зараз:

Look, I can ride a bike with my eyes closed. – Дивись, я можу їхати на велосипеді із закритими очима. ✓

Look, I am able to ride a bike with my eyes closed. ✕

І не вживається у пасивному стані:

It can be easily erased. – Це можна легко стерти. ✓

It is able to be easily erased. ✕

І не вживається, коли мається на увазі “чи ти вмієш щось робити”:

Can you sew? – Ти вмієш шити?

Але якщо йдеться не про вміння, і не про дію, як з велосипедом, а про фізичну здатність, наприклад, якщо у вас порізаний палець, то ми можемо запитати:

Are you able to sew? – Ти можеш шити? (Тобто зараз тобі це вдасться?)

Заперечення може бути not be able або unable to (офіційніше):

I wasn’t able to speak clearly. – Я не міг ясно говорити.

I was unable to confirm my identity. – Я не міг підтвердити свою особу. 

На цьому функція to be able to закінчується.

Якщо йдеться про здатність у минулому або невикористану можливість, то вживається could / might have + Past Participle:

She could have left, but she decided to stay and watch. – Вона могла піти, але вирішила залишитися і подивитися.

With my talent I might have became a well-known artist, but I chose a more practical job. – З моїм талантом я міг би стати відомим художником, але я вибрав більш практичну спеціальність.

Таким же способом можна наголосити на минулих почуттях чи діях:

You couldn’t have tried harder than that, right? – Ти ж не міг старатися більше того, правда ж?

I couldn’t have been more happy when I heard about your engagement! – Я не міг би бути щасливішим, коли почув про ваші заручини!

Таким же способом можна виразити критику:

You could have told me at least! – Ти принаймні міг би мені сказати!

ЙМОВІРНІСТЬ

минулий час:

could

could / might + have + Past Participle

теперішній час:

can / could / may / might

can / could / may / might

Skiing can be very dangerous. – Катання на лижах може бути дуже небезпечним.

Якщо йдеться про ймовірність у певному випадку, то could / may / might:

Skiing alone could be very dangerous. – Кататися на лижах самому може бути дуже небезпечним.

There may be life on other planets. – На інших планетах може бути життя.

The shop might not be open today. – Магазин може не бути сьогодні відчиненим.

У науковій писанині у цьому значенні загальної ймовірності також вживається may:

Experiments can lead to unexpected consequences. – Експерименти можуть привести до неочікуваних наслідків. ✓

Experiments may lead to unexpected consequences. – Експерименти можуть привести до неочікуваних наслідків. ✓

These experiments could lead to unexpected consequences. – Ці експерименти можуть привести до неочікуваних наслідків. ✓

Ми вживаємо лише can’t коли щось є дійсно або теоритично неможливим:

It can’t cost more than a dollar. – Це не може коштувати більше долара.

You can’t be 45! I thought you were about 30 years old. – Вам не може бути 45! Я думала, вам 30.

Але couldn’t, коли на нашу думку це неможливо:

He couldn’t do that, I know him very well. – Він не міг цього зробити, я його дуже добре знаю.

I couldn’t eat a butterfly ever for a million dollars. – Я б не зміг з’їсти метелика навіть за мільйон доларів.

Якщо ж ми висловлюємо припущення, то might not або may:

He may not be home. – Він може не бути вдома.

She might have left you a note. – Вона могла залишити тобі записку.

Також can означає високу ймовірність чогось, а could передає меншу впевненість:

We can rent a car. – Ми можемо взяти в прокат авто.

We could rent a car. – Ми могли б взяти в прокат авто.

Коли йдеться про ймовірність чогось, що залежить від певних обставин, то вживаємо could / might:

Lora could have better grades, if she studied more. – У Лори могли б бути кращі оцінки, якби вона більше вчилася.

We might arrive on time, if they started a bit later as usual. – Ми могли б прибути вчасно, якби вони почали трішки пізніше. 

У запитаннях із запитальними словами (who / when / where тощо) can / could вживається без різниці у значенні, переклад різний, але зверніть увагу, що і в укранській мові ми можемо сказати і так, і так. У таких випадках ми не вживаємо may, а might є офіційно-діловим:

Who can that be? – Хто то може бути?

Who could that be? – Хто б то міг бути?

Where can he be going to? – Куди він може йти?

Where could he be going to? – Куди б він міг іти?

Who might persuade them to change their minds? – Хто міг би переконати їх змінити думку?

Взагалі might на початку запитань є офіційнішим, в порівнянні з could:

Might the results be wrong? – Результати могли б бути хибними?

Could you be wrong? – Ти міг би бути неправий?

Також як такої різниці між can / could нема з only / hardly. Знову ж, у таких випадках ми не вживаємо may:

It can only be Sam. – Це може бути тільки Сем.

It could only be Sam. He has the key. – Це може бути тільки Сем. У нього є ключ.

It can hardly be the wind, the windows are closed. – Навряд чи це може бути вітер, вікна зачинені.

Взагалі might – це минула форма may, але деколи вони теж вживаються в однаковому значенні:

I may not have time to do it today. – Сьогодні у мене може не бути часу це зробити.

I might not have time to do it today. – Сьогодні у мене може не бути часу це зробити.

Дехто стверджує, що might виражає меншу можливість, але це не є правилом. До того ж, у розмовній мові для теперішнього часу можна частіше почути might, may є більш офіційним:

It might rain this afternoon. – Сьогодні після обіду може бути дощ.

 They may be in the conference hall already. – Вони можуть бути вже в залі для конференцій.

У розмовній мові might not може скорочуватися до mightn’t, may not не скорочується ніяк.

Для минулого часу вживається форма could + infinitive, якщо йдеться про щось загальне:

People could be very prejudiced 200 years ago. – Двісті років тому люди могли бути дуже упередженими. 

Офіційніше звучить might, але насправді так рідко кажуть, навіть в науковому стилі:

People might have as many slaves as they wanted. – У людей могло бути стільки рабів, скільки вони хотіли.

Але could / might + have + Past Participle, якщо це певний випадок в минулому:

She could have taken the money without asking, but she didn’t. – Тіна могла взяти гроші без дозволу, але не взяла.

They might have left yesterday. – Вони могли поїхати вчора.

Негативна форма: can’t have (точно впевнені) | couldn’t have (майже точно впевнені) | may not have / might not have (менше впевненості):

I can’t have said that. You misunderstood something. – Я не міг сказати такого. Ти щось неправильно зрозуміла.

Peter couldn’t have done that! – Пітер не міг такого зробити!

Sara might not have known about that. – Сара могла того не знати.

Також may have / might have + Past Participle може вживатися для вираження майбутнього доконаного часу:

Call me tomorrow, I might have finished by then. – Зателефонуй мені завтра, може я до того часу закінчу.

Логічне припущення, коли ми точно впевнені в чомусь, можна передати через must:

She must be at work. – Вона повинна бути на роботі. (Має так бути по логіці)

She may be at work. – Вона може бути на роботі. 

Також can’t / couldn’t вживається, коли ми говоримо, що щось не було б чи не є можливим, бо ми не хочемо цього робити:

No, I couldn’t touch a lion. I’m too afraid of big predators. – Я не змогла б потрогати лева. Я дуже бояюся великих хижаків.

Але така форма може мати й інше значення:

I couldn’t touch the lion, I was too afraid. – Я не змогла потрогати лева, я дуже боялася. (Якогось певного лева)

Модальні дієслова should / ought to також можуть вживатися у значенні “ймовірно”, коли йдеться про теперішнє чи майбутнє:

It’s late, she should have got home by now. – Вже пізно, вона мала б вже дібратися додому.

They should be home now. – Вони зараз мають бути вдома.

Також, коли ми самі точно впевнені або невпевнені у майбутній здатності, може вживатися will / will be able to. Але це не означає, що точно щось станеться, це лише виражає нашу глибоку впевненість:

Space tourism will be a reality one day. – Космічний туризм колись бути реальністю.

We will never be able to go far beyond our solar system. – Ми ніколи не зможемо сягнути далеко за межі нашої сонячної системи.

ОБОВ’ЯЗОК І ЗАБОРОНА

минулий час

had to

needed to

should / ought to have + Past Participle

теперішній час

must

have / had to

need / needs to

should / ought to

must

will have to

will need to

should / ought to

Коли ми говоримо про обов’язок, вживається must / have to, але між ними є ключова різниця: must вживається, коли сам мовець вирішує, що це обов’язок, а have to коли обставини змушують щось робити:

I must leave now. – Мені треба піти зараз. (Моє рішення, я себе змушую)

I have to leave now. – Мені треба піти зараз. (Змушують обставини)

You must listen carefully. – Ти маєш уважно слухати.

I have to turn in the paper by Friday. – Я маю здати роботу до п’ятниці.

За допомогою must ми виражаємо особисту думку:

I think people must take more responsibility for their actions.  – Я думаю, люди мають брати більше відповідальності за свої дії.

Також обов’язок, накладений на себе:

I must study more, I’m falling behind my group. – Я маю більше вчитися, я відстаю від моєї групи.

Крім цього, даємо інструкції (в таких випадках часто вживається пасивний стан):

Your computer must be switched off when you are doing your homework. – Комп’ютер має бути вимкненим, коли ти робиш домашнє завдання.

Однак, коли ми говоримо до інших, то це може бути не чемно, накладати на когось обов’язки, тому вживаємо should / ought to:

In my opinion, people always must tell the truth, even if it’s bitter. – На мою думку, люди завжди мають казати правду, навіть якщо вона гірка.

You ought to tell me the truth, Jack. My decision depends on it. – Ти маєш сказати мені правду, Джек. Від цього залежить моє рішення.

I must renew my driver’s licence. – Я маю поновити свої водійські права.

You should renew you driver’s licence. – Ти маєш поновити свої водійські права.

У запитаннях must та have to також мають трохи різні значення:

Must I call to invite her? – Мені обов’язково телефонувати, щоб її запросити? (Ти на цьому наполягаєш, так прийнято робити?)

Do I have to call to invite her? – Мені треба зателефонувати, щоб її запросити? (Це необхідно зробити?)

У розмовній мові часто вживається have got to, замість have to. Різниці ніякої нема:

I have got to buy some bread. – Мені треба купити хлібу. ✓

I have to buy some bread. – Мені треба купити хлібу. ✓

Але have і have got не завжди можна вживати однаково, детальніше про різницю можна почитати тут:

Як правильно вживати have got

Зверніть увагу, що коли must не можна граматично вжити, то вживається have to, зокрема в минулому часі використовуєємо had to:

You had to be there! – Ти мав там бути!

У майбутньому часі must також не змінюється за часовою формою і не вживається з will:

You must prepare everything tomorrow. – Завтра ти маєш все приготувати. 

You will have to prepare everything tomorrow. – Завтра ти будеш повинний все приготувати.

Пам’ятаємо, що хоч have і змінюється за особами, у майбутньому часі ми вживаємо допоміжне дієслово will, тому have вже не змінюється:

Tania will have to explain it to her parents. – Таня повинна буде пояснити це батькам. ✓

Tania will has to explain it to her parents. ✕

Також have to може вживатися з герундієм або інфінітивом:

It is difficult to have to resist that urge to smoke. – Важко бути змушеним опиратися цьому бажанню закурити. 

Having to get up every day before dawn sounds like a nightmare to me. – Бути змушеним кожного дня вставати перед світанком звучить для мене як кошмар.

Модальні дієслова should / ought to виражають накази у значно м’якшій формі. Взагалі ought to вживається рідше, і є більш офіційним:

You should care for your family. – Ти маєш піклуватися про свою родину.

Grace ought to bring that folder back. – Грейс повинна принести ту теку назав.

Якщо щось малось зробитись у минулому, то форма така  should / ought to have + Past Participle:

She ought to have consulted her lawyer first. – Вона мала б спочатку проконсультуватися зі своїм юристом.

They should have been more careful with that toy. – Вони мали бути обережнішими з тією іграшкою.

Майбутній зовнішній обов’язок можна також виразити через need to:

We‘ll need to get the visas before making concrete plans about our trip. – Ми повинні будемо отримати візи перед тим, як робити конкретні плани щодо нашої подорожі.

We will need to exchange currency before we get to the country. – Нам потрібно буде поміняти гроші перед тим, як ми потрапимо до тієї країни. 

Також need to / must / have to вживаються для вираження потреби. У таких випадках різниці між ними практично нема:

All living organisms need to / must / have to drink water in order to live. – Всі живі організми мають пити воду, щоб жити. 

I really need to / must / have to get more sleep. I’m exhausted. – Мені дійсно треба більше спати. Я виснажений.

Якщо ми говоримо про потребу, але не хочемо вказати хто має її  виконати, то вживаємо герундій чи пасивний стан:

This cage really needs cleaning. – Цю клітку дійсно треба почистити. (Герундій) ✓

This cage really needs to be cleaned. – Цю клітку дійсно треба почистити. (Пасивний стан) ✓

Need має кілька особливостей: по-перше, воно може бути і простим, і модальним дієсловом, зберігаючи те саме значення: потребувати. Коли воно виступає звичайним дієсловом, то вживається з часткою to, якщо потрібна якась дія:

I need to change my clothes. – Мені потрібно переодягнутися.

We need to ask our boss first. – Нам спершу треба запитати нашого начальника.

І, звичайно, змінюється за часовими формами і особами:

She needs you help. – Їй потрібна твоя допомога.

Do I need to pretend, that nothing happened? – Мені потрібно вдати, що нічого не сталося?

We needed to get home as fast as possible. – Нам потрібно дістатися додому якнайшвидше.

Як модальне дієслово, need вживається в основному у запитаннях і заперечних реченнях, і то це трапляється досить рідко:

Need I call first? – Мені треба спочатку зателефонувати?

You needn’t ask me, if you want to go out. – Тобі не потрібно мене питати, якщо ти хочеш піти погуляти.

Так само ви можете сказати це простим дієсловом, без різниці у значенні:

Do I need to call first? – Мені треба спочатку зателефонувати? (Частіше, ніж “Need I call first?”)

You don’t need to ask me, if you want to go out. – Тобі не потрібно мене питати, якщо ти хочеш піти погуляти.

Відсутність потреби чи обов’язку можна передати наступним чином:

needn’t / don’t need to / don’t have to + infinitive

Загалом, needn’t / don’t need to більше передають якусь потребу, а don’t have to – обов’язок:

You don’t need to knock every time you come in. – Тобі необов’язково стукати кожного разу, коли ти заходиш.

She needn’t take her shoes off. – Їх не треба було знімати взуття.

You don’t have to do it if you don’t want to. – Ти не повинен це робити, якщо ти не хочеш.

Взагалі needn’t є трохи офіційнішим і його можна почути рідше, але воно теж вживається.

didn’t need to / didn’t have to + infinitive, якщо не треба було щось робити в минулому:

You didn’t have to go to work that day. – Нам не треба було йти на роботу в той день.

We didn’t need to translate this text. – Нам не потрібно було перекладати цей текст.

needn’t + infinitive означає, що щось не треба було робити в минулому, але воно було зроблено:

We needn’t translate this text. – Нам не потрібно було перекладати цей текст. (Нам не треба було, але ми переклали)

Заборону можна передати через must not (mustn’t) / can’t / be not allowed to:

You must not cross the border. – Ви не повинні перетинати кордон.

You are not allowed to play here. – Тобі не дозволено тут гратися.

You can’t go alone. – Тобі не можна йти самій.

Варіанти should not (shouldn’t) / ought not to (рідше) є м’якшими, більше передають моральну заборону:

You shouldn’t speak to your parents like that! – Тобі не варто так розмовляти зі своїми батьками!

Якщо заборона є зовнішньою, то must зазвичай не вживається, а to be allowed to / may:

Guest may not use the pool after 11 p. m. – Гостям не дозволяється користуватися басейном після 11 вечора.

Women aren’t allowed to drive in some Arab countries. – В деяких арабських країнах жінкам не дозволяється водити авто.

Недозволеність у минулому передається через couldn’t або wasn’t / weren’t allowed to:

We couldn’t get inside because we didn’t have a special permission. – Ми не змогли зайти всередину, бо не мали спеціального дозволу.

They were not allowed to film or take photos inside the museum. – Їм не було дозволено знімати чи робити фото в музеї.

Для критики минулої дії вживаємо shouldn’t / ought not to + have + Past Participle:

You shouldn’t have sent that without proofreading. – Тобі не варто було то відправляти без перевірки.

Заборона в майбутньому: will not be allowed / can’t:

Probably, we won’t be allowed to ask him any questions. – Ймовірно, що нам не дозволять задавати йому ніяких запитань. 

I can’t take my dog with me, right? – Я не зможу взяти з собою собаку, вірно?

Наказ і офіційні вказівки також передає will / shall:

You will stay here and clean all this mess. – Ти залишишся тут і прибереш цей розгардіяш.

His decision shall be finial. – Його рішення буде вирішальним.

ПРОХАННЯ І ДОЗВІЛ

минулий час

could (not)

was / were allowed to

теперішній час

can / could / may / might

can / could / may / might

Can I take your car? – Можна взяти твоє авто?

May I watch as you draw? – Можна я дивитимусь як ти малюєш?

Could I leave earlier today? – Міг би я сьогодні піти раніше?

Might it happen again? – Це могло б статися знову?

Коли ми даємо дозвіл, то вживаємо can / may. May є більш ввічливим і офіційним, йому надається перевага у письмовій формі:

Yes, you can use my laptop whenever you want. – Так, ти можеш використовувати мій ноутбук коли хочеш.

You may take one of my works as a souvenir. – Можете взяти одну з моїх робіт в якості сувеніру.

Зверніть увагу, що коли ми даємо комусь дозвіл в теперішньому часі, то не вживаємо could / might, навіть якщо вони вжиті в самому запитанні:

: Could I talk to him for a minute? – Можна з ним хвилинку поговорити?

: Yes, you can. – Так, можна. ✓

: Yes, you could. ✕

Також для запитання можна вжити allowed to, коли ми запитаємо, чи дозволено нам це за правилом / законом:

Are we allowed to use our textbooks? – Нам дозволено користуватися конспектами?

May I revise my notes ones again? – Можна я же раз перегляну мій конспект?

Зверніть увагу, що в першому випадку ми запитуємо загалом яким є правило, а в другому маємо певний випадок, коли запитуємо дозволу в конкретної людини.

Коли ми відмовляємо, вживається can’t / mustn’t / may not. З цих варіантів офіційним є may not, і зверніть увагу, що в таких випадках не вживається couldn’t:

You can’t go there! – Ти не можеш туди піди!

You mustn’t touch anything. – Тобі нічого не можна чіпати.

You may not bring any personal stuff. – Вам не дозволено приносити ніякі особисті речі.

Коли ми говоримо про те, що дозволено загалом, то вживаємо can / be allowed to:

You can’t buy alcohol until you’re 21. – Ви не можете купувати алкоголь, допоки вам не виповнеться 21.

People are allowed to vote when they turn 18. – Людям дозволяється голосувати, коли їм виповнюється 18.

Коли ми говоримо про дозвіл у минулому, то вживаємо could або was / were allowed to, а якщо це певна ситуація в минулому, то лише  was / were allowed to:

When I was 16 I could stay late how much I wanted. – Коли мені було 16, я міг гуляти допізна скільки хотів. 

I was allowed to stay late that night, because it was my best friend’s birthday. – Мені дозволили тієї ночі повернутися пізно, бо був день народження мого кращого друга. (Це певний випадок, і це не означає, що це дозволено загалом)

Якщо йдеться про прохання (а не запит дозволу), то вживається can / could / will / would.

Can / will є більш розмовними, а could / might / would ввічливими:

Will you help me do some chores? – Допоможеш мені з хатніми справами?

Would you lend me your car for tomorrow? – Ти б не міг позичити мені на завтра свою машину?

Can you stay a bit longer with me? – Можеш на трішки довше зі мною залишитися?

Could you do me a favour? – Ти не міг би зробити мені послугу?

Would you pass me my tools? – Ти б не міг би подати мені мої інструменти?

Коли ми про щось ввічливо просимо, то вживаємо may / might / can / could I?

Can I chip in? – Можна мені втрутитися?

Could I have this done by three o’clock? – Можете зробити це до третьої години?

May I chose the colours myself? – Можна я сам оберу кольори?

(“Might I” не часто можна почути!)

Щоб зробити наше прохання більш настирним і наполегливим можна додати will you в кінці розділового запитання. Такі прохання завичай означають, що ви не очікуєте відповіді “ні”. У нас немає такого відповідника, тому перекладаємо по-різному:

Come and give me a hand, will you? – Іди сюди і допоможи мені, добре?

Call Teresa and tell her to come tomorrow, will you? – Ти ж зателефонуєш Терезі і скажеш, щоб вона завтра прийшла?

ПРОПОЗИЦІЇ, ПОРАДИ, ДОМОВЛЕНОСТІ І КРИТИКА

минулий час

could / would 

should / might

теперішній час

can / may

shall / should / ought to

will

be able to

Will you wait for me? – Ти мене почекаєш?

Would you like some more? –  Хочеш ще трохи?

Як ви вже знаєте, will виражає готовність щось зробити:

I will wait for you if you want. – Я почекаю на тебе, якщо хочеш.

I will wash the dishes tonight. – Я сьогодні помию посуд.

Модальні shall / can / could вживаються у запитаннях, коли ми пропонуємо будь-які наші послуги, can як і завжди є більш розмовним,  shall / could ввічливішими:

Can I do it for you? – Я можу зробити це за тебе?

Could I help you somehow? – Я можу якось допомогти?

Shall I bring some food? – Принести трохи їжі?

Використовуємо shall / can / could, коли ми говоримо про пропозицію, як варіант:

 Shall I bring some food? – Принести якоїсь їжі?

Shall we pay him a visit? – Нам варто б його відвідати?

В американській англійській надають перевагу should замість shall:

Shall we go out tonight? – Підемо кудись ввечері? ✓

Should we go out tonight? – Підемо кудись ввечері? ✓

Також shall вживається в розділових запитаннях після let’s для заохочення:

Let’s go to the cinema, shall we? – Давай сходимо в кіно, підем?

Let’s invite Patrick, shall we? – Давайте запросимо Патрика, ви “за”?

У запитаннях ми також вживаємо shall, коли хочемо отримати вказівки:

What shall I do? – Що ж мені робити?

Where shall I put your bags? – Куди мені покласти твої сумки?

Для пропозицій та відповідей на запрошення, які є більш абстрактними і ввічливими, вживаємо can / could:

We could leave our car in the suburbs and go to the centre on feet. – Ми могли б лишити машину десь на околоці і піти до центру пішки.

We can get up earlier and come to help you. – Ми можемо встати раніше і прийти тобі допомогти.

It would be a good idea to spend this weekend together. – Було б гарною ідеєю провести ці вихідні разом.

That would be nice, thanks. Це було ж чудово, дякую. 

Також would / wouldn’t вживається, щоб ввічливо висловити незгоду:

I would check ones more. – Я б ще раз перевірив.

I wouldn’t say that. – Я б так не сказав. 

Знову ж таки,  would / wouldn’t коли йдеться про те, чого б нам хотілося чи не хотілося:

I would love to meet your friends. – Я б залюбки познайомився з твоїми друзями.

They wouldn’t be happy to come with you. – Вони б не були раді піти з тобою.

Модальні дієслова should / ought to + інфінітив вживаються, коли ми даємо комусь пораду, ought to є  трохи більш офіційним:

You should consult a doctor. – Тобі варто проконсультуватися з лікарем.

You ought to tell the truth. – Ми маєш сказати мені правду. 

Коли ця порада практично на межі з наказом, то вживається must:

You must tell your boss about that. – Ти повинен розповісти про те начальнику.

Погляньте на різницю:

You must eat more meat. – Ти маєш їсти більше м’яса. (Це дуже важливо для твого здоров’я)

You should eat more meat. – Тобі варто їсти більше м’яса. (Це піде тобі на користь)

Якщо йдеться про домовленість на майбутнє, вживається can / could / be able to:

I could pick you up at six. – Я міг би забрати тебе о шостій. 

I can’t come earlier. – Я не можу прийти раніше. 

We will be able to come on Thursday. – Ми зможемо прийти у вівторок. 

Якщо ця домовленість не є певною, то вживаємо might / may:

I may be free after lunch, let me check my agenda. – Я можу бути вільним після ланчу. дозволь мені перевірити свій планувальник.

I’m not sure if it’s available, we might have sold it out. – Я не впевнена, що цей товар доступний, ми могли вже його розпродати.

Коли йдеться про альтернативу, чи щось більш гіпотетичне, можна вживати can / could + always:

 We can always start from scratch if something goes wrong. – Ми завжди можемо почати спочатку, якщо щось піде не так. 

They could always sell their house. – Вони завжди могли б продати свій будинок.

Коли ми хочемо сказати, що кращої альтернативи нема, чи з ентузіазмом наголосити на цій можливості, то можна сказати might as well + infinitive:

Since you have to wait, you might as well sit down and relax. – Так як тобі треба чекати, ти міг би краще присісти та розслабитися.

You might as well get a taxi from the station. It’ll be quicker than waiting for the bus. – Ти можеш так само взяти таксі від вокзалу. Це буде швидше, ніж чекати автобуса.

Також можливий варіант may as well, але зустрічається рідше:

We may as well stay home, then. – Тоді ми можемо так само залишитися вдома.

Але, зверніть увагу, що may / might also + to infinitive означає інше:

Before you go hiking, buy yourself a good pair of boots. You may also need to buy thick walking socks. – Перед тим, як займатися пішим туризмом, придбайте хорошу пару чобіт. Вам також може треба буде купити товсті шкарпетки для ходьби.

Коли ми виражаємо критику минулих дій чи бездіяльності вживається should / ought to + perfect infinitive:

You should have called at least. – Ми мав би принаймні зателефонувати.

They ought not to have left their child alone. – Вони не мали покидати їхнє дитя саме.

ІНШІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ WILL / WOULD

минулий час

would

теперішній час

–

will

Деколи will може вживатися, коли говориться про певну рутину чи звичку, тобто коли щось повторюється настільки часто, що це вже можна передбачити:

He will come home and turn on the TV without saying a word. – Він прийде додому і ввімкне телевізор, не сказавши ні слова.

Як бачите, це простий майбутній час; зверніть увагу, що хоч і мається на увазі will come / will turn, ми ставимо will лише раз перед першим дієсловом.

This plant will grow up to 5 centimeters a month. – Цей вазон ростиме до 5 сантиметрів на місяць.

Це речення також можна сказати через простий теперішній час або через модальне can:

This plant grows up to 5 centimeters a month. – Цей вазон росте до 5 сантиметрів на місяць.

This plant can grow up to 5 centimeters a month. – Цей вазон може виростати до 5 сантиметрів на місяць.

Також will + infinitive виражає готовність + конструкція willing to do something:

If you will apologize, she will listen to you. – Вона тебе вислухає, якщо ти вибачишся.

They need an assistant who is willing to stay for six months. – Їм потрібен асистент який готовий залишитися на шість місяців.

В той же час won’t / shall not виражає неготовність або відмову:

This coffee machine won’t work! – Ця кавова машина не хоче працювати.

I shall not agree with you. – Я з Вами не погоджуся.

Готовність чи неготовність в минулому виражаємо через would, але пам’ятайте, що це стосується лише загальних випадків:

My sister would always help me with my homework. – Моя сестра завжди допомагала мені з домашнім завданням.

Якщо ж випадок конкретний, то вживаємо простий минулий час / модальне could:

I couldn’t understand the task, and my sister helped me with my homework. – Я не міг зрозуміти завдання, і моя сестра допомогла мені з домашньою роботою.

Разову відмову в минулому можна виразити через wouldn’t:

He wouldn’t take his money back, even though I assured him that I could take care of myself now. – Він не захотів брати свої гроші назад, хоч я й запевнив його, що зараз міг подбати про себе.

ВАШЕ ЗАВДАННЯ